Юрист пояснив, як саме змінився порядок бронювання та хто має право на відстрочку

Кабінет Міністрів України 5 червня прийняв постанову № 650, яка змінила процедуру бронювання військовозобов'язаних. Зокрема, уряд дозволив бронювати працівників через портал "Дія".

Про це розповіли юрист Ростислав Соботник та генерал-майор і спеціальний радник юридичної фірми MORIS з питань військового права Артем Лучніков у коментарі для NV у середу, 12 червня.

Як зазначив адвокат Ростислав Соботник, було кілька проміжних версій постанови, де обговорювалася можливість бронювання навіть для священнослужителів, однак ця норма не була включена до остаточної версії.

Основні нововведення уряду

• Термін бронювання військовозобов’язаних збільшено з 6 до 12 місяців з можливістю подальшого продовження.
• Військовозобов’язаних можна бронювати через портал "Дія".
• Військовозобов’язані, включаючи керівників та їх заступників, кінцевих бенефіціарних власників підприємств, які не є їхніми працівниками, та членів наглядових рад (у певних випадках), можуть бути заброньовані незалежно від військового звання, віку та спеціальності.
• Уточнено, що підприємства мають подавати документи на бронювання до центрального органу виконавчої влади або відповідної держадміністрації/військової адміністрації, який визначає підприємства як критично важливі для економіки та життєдіяльності населення в особливий період.
• ТЦК та СП, де військовозобов’язаний знаходиться на обліку, мають вносити дані про бронювання до Єдиного державного реєстру військовозобов’язаних та резервістів ("Оберіг") протягом 5 робочих днів на підставі рішення про резервування.

Хто тепер може отримати бронювання

• Бронюванню підлягають всі військовозобов’язані працівники на підприємстві, а також кінцеві бенефіціарні власники, які не є працівниками.
• Члени наглядових рад суб’єктів господарювання зі стратегічним значенням для економіки та безпеки держави, вартість активів яких або річний дохід перевищує 200 млн грн, а також особливо важливих для економіки підприємств з активами понад 2 млрд грн або річним доходом понад 1,5 млрд грн.
• Особи, які обіймають посади протезистів-ортезистів, техніків-протезистів-ортезистів, інженерів-технологів-протезистів, інженерів-протезистів, механіків протезно-ортопедичних виробів, за умови, що вони виконують не менше 50% норми робочого часу за останні 3 місяці.

Кількість зарезервованих працівників не повинна перевищувати 50% від загальної кількості військовозобов’язаних працівників підприємства станом на 18 травня. У разі збільшення кількості військовозобов’язаних працівників, враховується дата подання списків, зокрема для підприємств, створених після 18 травня.

Які підприємства є "критично важливими"

Компанії, які вважаються критично необхідними і можуть надавати військовозобов’язаним особам бронювання включають:

• Організації, що забезпечують потреби Збройних Сил України та інших військових формувань;
• Організації, що підтримують економічну стабільність та життєві потреби громадян у часи кризи.

Для отримання статусу критично важливого підприємства компанія має задовольняти принаймні три з умов, встановлених урядом:

• загальна кількість податків та внесків, сплачених до державного та місцевих бюджетів (не враховуючи митні платежі), а також внески на соціальне страхування за останній податковий рік мають перевищувати 1,5 мільйона євро;
• доходи в іноземній валюті за останній податковий рік мають бути більші за 32 мільйони євро;
• компанія має стратегічне значення для державної економіки та безпеки;
• компанія відіграє важливу роль у своїй галузі або задоволенні потреб місцевої громади;
• не має бути заборгованості по внесках на соціальне страхування;
• середня заробітна плата працівників має бути не нижчою за середню зарплату в регіоні за четвертий квартал 2021 року;
• компанія має бути резидентом "Дія Сіті".

Компанії, які відповідають трьом або більше критеріям, повинні подати відповідні документи до відповідного міністерства або обласної державної адміністрації, які визначають їх як критично важливі для економіки.

За словами юриста Ростислава Соботника, найчастіше статус критично важливих отримують через відсутність заборгованості зі сплати ЄСВ, важливість для регіону або відповідність критеріям міністерства, а також через сплату податків понад 1,5 мільйона євро. IT-компанії зазвичай відповідають критерію резидентства "Дія Сіті".

Юристи вважають, що відсутність боргів за єдиним соціальним внеском (ЄСВ) повинна бути не просто однією з умов для надання відстрочки від мобілізації, а обов’язковою передумовою для цього разом з поданням податкової звітності, щоб отримати статус критично важливого підприємства.

До переліку критично важливих підприємств також входять:

• спеціалізовані агенції ООН, іноземні дипломатичні місії в Україні та представництва міжнародних організацій;
• офіси донорських організацій, учасники проєкт міжнародної технічної допомоги та проєкт, пов’язаних з критичною інфраструктурою, які здійснюються на основі міжнародних угод, ратифікованих Верховною Радою;
• дослідницькі служби Верховної Ради, а також підприємства та організації, що знаходяться під управлінням державних органів, які відповідають за державне майно та забезпечують діяльність Президента, Ради та Кабінету Міністрів;
• підприємства протезно-ортопедичної галузі, які Міністерство соціальної політики визначило як критично важливі для економіки, що безпосередньо займаються протезуванням та ортезуванням.

Кого з працівників забронюють

Визначення того, кого з працівників треба забронювати, належить до компетенції керівництва підприємства. Керівник має право вирішувати, які співробітники є важливими для неперервної роботи організації.

Керівник також відповідає за внесення військовозобов’язаних працівників до відповідних списків і перевірку точності їх даних у військово-облікових документах.

Щодо питання про можливість забронювати всіх працівників, то підприємства мають право бронювати лише до 50% військовозобов’язаних. Однак існують винятки для певних категорій підприємств, зокрема:

• Підприємства паливно-енергетичного комплексу та їх підрядні організації, які забезпечують безперебійну роботу енергетичної системи та газотранспортної системи України.
• Організації, що обслуговують системи життєзабезпечення, включаючи будівництво, ремонт та обслуговування енергетичних установок і мереж.
• Технічні працівники, які входять до складу аварійно-відновлювальних бригад, що забезпечують роботу електронних комунікаційних мереж.
• Підприємства, які виконують роботи з будівництва фортифікаційних споруд.
• Спеціалізовані установи ООН, дипломатичні установи та представництва міжнародних організацій.
• Представництва донорських установ і виконавців проєктів міжнародної технічної допомоги.
• Товариства Червоного Хреста України та інші неурядові організації, що реалізують гуманітарні проєкти.
• Установи та організації, до складу яких входять національні спортивні команди.

Ці категорії підприємств можуть бронювати більше ніж 50% своїх військовозобов’язаних працівників, оскільки їх діяльність є критично важливою для країни.

Як буде проходити процес бронювання

Критично важливі компанії, які бажають забронювати своїх співробітників, повинні надіслати перелік осіб до центрального органу виконавчої влади, Національного банку, або відповідної обласної чи міської адміністрації, яка визнала підприємство таким, що має критичне значення. Цей список подається електронно через портал Дія або в паперовій формі.

У поясненні до списку має бути вказано:

• дату та номер рішення про визнання підприємства критично важливим;
• відповідність даних про військовозобов’язаних з їхніми військовими документами, а також перевірку цих даних.

Якщо є сумніви щодо достовірності інформації або відповідності даних, орган, який визнав підприємство критично важливим, може запросити додаткові документи для підтвердження.

Далі, відповідний орган перевіряє повноту списку та наявність обґрунтування, відповідність кількості військовозобов’язаних, які можуть бути заброньовані, та відправляє список до Міністерства оборони (СБУ, Служби зовнішньої розвідки, розвідувального органу Міноборони) для узгодження протягом 5 робочих днів.

Списки, подані на папері або електронно (окрім тих, що подані через Дію), перевіряються на повноту та наявність обґрунтувань протягом 10 робочих днів. Після цього відомство надсилає узгоджені списки до Міністерства економіки. Міністерство економіки приймає рішення про відстрочку протягом 5 робочих днів після перевірки списків та обґрунтувань.

Неправильна інформація в рішенні Міністерства економіки може стати причиною відмови у внесенні військовозобов’язаного до спеціального військового обліку.

Для оформлення відстрочки Міністерство економіки відправляє рішення про відстрочку до органів державної влади, інших державних органів, які подали списки, а також до Міністерства оборони (СБУ, Служби зовнішньої розвідки, розвідувального органу Міноборони). Відповідне відомство має повідомити про це рішення ТЦК (Центральне управління та/або регіональні органи СБУ, підрозділ Служби зовнішньої розвідки або підрозділ розвідувального органу Міноборони) протягом трьох днів.

Після цього орган державної влади або підприємство видає військовозобов’язаному витяг з рішення. Витяг, підписаний керівником та скріплений печаткою (якщо така є), є документом, що підтверджує відстрочку.

Орган або підприємство мають протягом п’яти днів після видачі витягу повідомити ТЦК, де військовозобов’язаний перебуває на обліку, про відстрочку. ТЦК має внести військовозобов’язаного до спеціального військового обліку та зареєструвати відстрочку в реєстрі "Оберіг" протягом 5 робочих днів.

Юристи підкреслюють, що якщо особу мобілізовано до оформлення відстрочки, вона мусить служити. Керівник відповідає за своєчасне оформлення відстрочки. Щодо покращення процесу, юрист Соботник пропонує виключити Міністерство оборони з процедури, оскільки воно лише затверджує списки, які вже перевірені іншими органами.

Соботник також зазначає, що проблему можна вирішити через електронне бронювання в Дії, що дозволить онлайн перевірку та взаємодію всіх реєстрів.

Скасування відстрочки

Відповідно до регулятивного документа, причини для скасування відстрочки від призову включають:

• закінчення встановленого терміну дії відстрочки;
• завершення підприємством робіт або послуг, що важливі для потреб армії та інших військових утворень;
• втрату підприємством статусу "критично важливого";
• Ліквідацію державного органу, органу місцевого самоврядування або самого підприємства;
• звільнення особи, яка має військовий обов’язок, за винятком випадків переведення на іншу посаду в рамках того ж органу чи підприємства;
• тимчасове призупинення трудового договору з особою, яка має військовий обов’язок;
• на підставі обґрунтованої заяви керівництва органу влади або підприємства;
• надання відстрочки з інших законних причин;
• припинення дії угоди (контракту) або закінчення терміну призначення для працівників міжнародних організацій, де Україна є членом, учасником або спостерігачем.

Нагадаємо, у Міністерстві оборони України поділилися успішними результатами рекрутингу. Там заявили, що співвідношення добровольців та мобілізованих, які прийшли до армії, складає один до трьох.

Раніше ми писали, що 18 червня в застосунку "Резерв+" з'явиться електронний військово-обліковий документ. Це нововведення дозволить громадянам України легко підтвердити оновлення своїх даних.

Також ми повідомляли, що Верховній Раді України у середу, 12 червня, зареєстрували законопроєкт про "економічне бронювання". У ньому пропонують надати можливість на бронювання, зокрема, й ФОПам.