Бронювання від мобілізації — у ЗМІ назвали недоліки процедури

У січні 2023 року Кабмін затвердив новий порядок бронювання від мобілізаціїї співробітників важливих підприємств та установ. Згідно із ним, забронювати до 50% своїх військовозобов'язаних працівників на строк до шести місяців зможуть підприємства, установи і організації, які є критично важливими для функціонування економіки, або забезпечують потреби армії, чи виконують мобілізаційні завдання. Однак досі уряд чітко не визначив, які саме підприємства мають право бронювати своїх співробітників.

Про це пише "Апостроф".

Чому у бронюванні від мобілізації є недоліки

Зазначається, що бронюванню підлягають військовозобов'язані, які працюють в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, якщо це необхідно для забезпечення функціонування зазначених органів.

"Підприємства, які виконують мобілізаційні замовлення — це зрозуміло... А аграрні підприємства, у яких усіх трактористів мобілізували?" — сказав адвокат, колишній працівник Київської міської прокуратури Олександр Поливач.

Юрист Олександр Камша каже, що право бронювати своїх співробітників має агрофірма, яка обробляє угіддя площею не менше 500 гектарів.

Разом з тим, деякі аграрії стверджують, що навіть у разі наявності такого критерію отримати бронь дуже важко.

Тим не менш, можливість бронювання співробітників отримали 15 українських системних банків.

"Для чого бронювання для співробітників банків, де понад 80% персоналу — жінки, не зрозуміло", — заявив колишній казначей банку "Надра" Андрій Кійко.

Нагадаємо, у Раді з'явився новий законопроєкт про цивільний обіг зброї. Проте деякі юристи розкритикували його положення. Також його деталі прокоментував екскомандир полку "Азов" Максим Жорін.

Додамо, українські ЗМІ поширили інформацію щодо того, що наразі обговорюється скасування броні від мобілізації для нардепів та інших чиновників. Своєю чергою, екскомандир полку "Азов" Максим Жорін відреагував на такі ймовірні зміни.